Перейти до змісту
Системно.

Соціальний доказ — чому люди дивляться на інших, і як збирати відгуки, які працюють

· · 3 хв читання

Люди спираються на поведінку інших, коли не впевнені у власній оцінці — це показав ще Соломон Аш у 1951 році, коли учасники повторювали явно неправильні відповіді групи, і систематизував Роберт Чалдіні у «Психології впливу» (1984). У маркетингу соціальний доказ працює найсильніше, коли він конкретний і схожий на клієнта: відгук людини з такою ж задачею важить більше за сотню «дякую, все супер».

Що досліджували

Соломон Аш, 1951. Учасник сидів у групі з кількома підставними «учасниками» і мав сказати, який із трьох відрізків дорівнює за довжиною зразку. Відповідь була очевидна. Але підставні учасники по черзі називали неправильний відрізок. Питання: чи повторить справжній учасник явно неправильну відповідь групи?

Роберт Чалдіні, 1984. У книзі «Психологія впливу» узагальнив дослідження про механізми переконання і виділив соціальний доказ як один із ключових: люди визначають, що правильно, дивлячись на те, що вважають правильним інші, — особливо в умовах невизначеності і коли інші схожі на них.

Що знайшли

В експерименті Аша значна частина учасників — приблизно третина відповідей — повторювала неправильну відповідь групи, а більшість учасників піддалась хоча б раз. Коли в групі був хоча б один «союзник», який відповідав правильно, конформність різко падала.

Чалдіні і наступні дослідження уточнили умови, за яких соціальний доказ найсильніший:

  • Невизначеність. Що менше людина розуміє в категорії, то більше дивиться на інших.
  • Схожість. Поведінка людей, схожих на нас, впливає сильніше за поведінку «всіх».
  • Кількість. Більше людей — сильніший сигнал, але з насиченням.

Обмеження

  • Експеримент Аша — про відкритий тиск групи в лабораторії, а не про відгуки в інтернеті. Перенесення — інтерпретація, хоч і підтверджена пізнішими дослідженнями онлайн-поведінки.
  • Сила конформності відрізняється між культурами і поколіннями; повторення експерименту Аша в різні роки давали різні цифри.
  • Соціальний доказ працює і в зворотний бік: якщо видно, що «ніхто не купує», це теж сигнал.

Як це працює в Україні

Український клієнт малого бізнесу перед покупкою майже завжди дивиться відгуки — це частина петлі оцінки з дослідження про «заплутану середину» — — в Google Картах, у профілі, в чаті району. Але більшість відгуків, які збирає бізнес, беззмістовні: «дякую, все супер», «рекомендую». Вони підтверджують, що хтось купив, але не допомагають людині впізнати себе.

Друга особливість — питання «хтось користувався?» у місцевих чатах. Це соціальний доказ у чистому вигляді, і бізнес майже ніколи ним не керує: не просить задоволених клієнтів відповідати в таких чатах, не відстежує згадки.

Що робити завтра

  1. Просити відгук із трьома питаннями, а не «напишіть відгук»: з якою задачею прийшли, що отримали, що б сказали тому, хто вагається. Так з’являється контекст, у якому наступний клієнт впізнає себе.
  2. Показувати схожість. Групувати відгуки за типом клієнта або задачі: «для тих, хто вперше», «для бізнесу», «для мам». Людина шукає не найкращий відгук, а відгук від когось такого, як вона.
  3. Показувати кількість чесно. «Понад 400 клієнтів за три роки» — конкретно і перевірювано. «Тисячі задоволених клієнтів» — ні.
  4. Відповідати на кожен негативний відгук спокійно і по суті. Відповідь читають більше людей, ніж сам відгук.
  5. Працювати з місцевими чатами. Знати, де про вас питають, і мати клієнтів, які готові відповісти. Не просити писати неправду — просити відповісти, якщо питають.
  6. Зафіксувати процес. Найкращий момент просити відгук — одразу після спроєктованого кінця досвіду, про який ідеться у статті про правило піку і кінця. Хто просить відгук, коли, куди він потрапляє, хто відповідає. Без процесу відгуки збираються два тижні після прочитання цієї статті і припиняються.

Висновок

Люди дивляться на інших, коли не впевнені, — а клієнт малого бізнесу майже завжди не впевнений. Соціальний доказ працює не кількістю п’ятірок, а тим, чи впізнає людина себе у відгуку. Це процес збору з правильними питаннями, а не удача.

Питання й відповіді

Чи шкодять негативні відгуки?
Один-два змістовні негативні відгуки серед позитивних підвищують довіру до всіх решти — профіль із самими п’ятірками виглядає підозріло. Шкодить не негативний відгук, а відсутність відповіді на нього.
Що робити, якщо відгуків поки немає?
Просити після кожного успішного контакту, одразу, з конкретним питанням «що для вас змінилось». Перші десять відгуків — це процес, а не удача. І показувати інші форми доказу — кількість клієнтів, роки роботи, приклади робіт.
Чи можна писати відгуки самим «для старту»?
Ні. Крім етики, це порушення правил платформ і закону про захист прав споживачів у багатьох юрисдикціях, а виявлені фальшиві відгуки руйнують довіру до всіх справжніх.

Де ще про це йдеться

Правило піку і кінця — як клієнт запам’ятовує досвід і що з цим робити бізнесу послуг

Дослідження Канемана і Редельмаєра (1990-ті): люди запам’ятовують досвід не в середньому, а за найсильнішим моментом і за тим, як він закінчився. Тривалість майже не важить. Як спроєктувати пік і кінець у салоні, кав’ярні, курсі чи консультації.

· 3 хв читання

Як люди читають в інтернеті — дослідження Nielsen Norman Group і що робити з текстами

Nielsen Norman Group понад 25 років вивчає, як люди читають екрани: сканують замість читати, дивляться F-подібно, прочитують лише частину слів і йдуть за 10–20 секунд, якщо не бачать цінності. Що з цього робити з постами, сайтом і статтями.

· 3 хв читання

Втрата важить більше за виграш — теорія перспектив Канемана і Тверскі у цінах і пропозиціях

Що показали Канеман і Тверскі (1979): люди відчувають втрату приблизно вдвічі сильніше за рівний виграш і оцінюють усе відносно точки відліку. Як це працює в цінах, знижках, гарантіях і чому ефект «приманки» змінює вибір тарифу.

· 3 хв читання